У 2011 році біля церкви побудували Хресну дорогу.
Велелюдним був понеділок, 13 червня 2011 року, у храмі Пресвятої Трійці с. Нижбірок Копичинецького деканату.
У цей святковий день хотілося висловити усім слова вдячності за ті хвилини, ті миті, які переживали. Насамперед хотілося подякувати Господеві Богові за ті Його дари, таланти, наслідком яких стала наша урочистість. Бо в цей день ми усі зібрались не тільки задля того, щоб бути присутніми на святковій празничній відправі, оскільки в цей день ми відзначали храмове свято. Цей день для нашої громади став вінцем, звершенням сподівань нашої громади про те, що біля парафіяльного храму буде зведено «Хресну Дорогу».
Давно виношував ідею створення «Хресної дороги» наш священик Володимир Стадник і парафіяни з великою радістю підтримали цей задум. 2010 рік був роком започаткування цієї благої справи: збирали кошти, радились, як найкраще втілити в життя наші добрі наміри. 2011 року, за досить короткий час, від Томиної неділі і до свята Пресвятої Трійці, спільними зусиллями громади, жертводавців, майстрів нашу мрію зробили дійсністю.
Дуже і дуже багато сьогодні можна говорити про те, як саме все це відбувалось. Хотілося б сказати усім про інше: щиро раділи тими митями, що переживали і, направду, дякували за все Богові. Дякували, що дав сили, терпеливості, мудрості, дав Свої таланти і дари кожному з нас. Хотілося б наголосити на тому, що всі пожертви на «Хресну Дорогу» були зібрані добровільно. Ні разу не ходили збирати кошти по домівках і це дуже тішить, бо багато про що свідчить. Навіть багато тих, хто виїхав із села і навіть люди з інших парафій передавали кошти.
Досить часто через певні перешкоди ми не помічаємо талантів, які дає нам Господь Бог... І ось на свято Пресвятої Трійці велика кількість людей з навколишніх парафій прибула сюди. Всі радісно зустріли Апостольського Адміністратора Бучацької єпархії УГКЦ високопреподобного отця Дмитра Григорака ЧСВВ, який очолив Божественну Літургію у співслужінні з деканом Копичинецьким о. Василем Квіком та десятьма священиками, запрошеними на свято.
Під час святкового Богослужіння
Уважно слухали люди повчальне пастирське слово о. Дмитра, чисельно приступили до Святого Причастя. Після Служби Божої відбувся Чин освячення води та «Хресної дороги».
Учасники святкового дійства: священики Бучацької єпархії і сільський церковний хор
Тепер кожен зможе прийти до нашої святині і, відкинувши щоденні турботи, принести Спасителеві свої болі. Бо «Хресна дорога» - це не лише Хресна дорога мук Спасителя. Це і наша власна хресна дорога очищення душі і тіла від зла. Нині Хресна дорога справді зачаровує і місцевих мешканців, і приїжджих - спокоєм, гармонією, дивовижним поєднанням з місцевими краєвидами. А головне - можливістю побути тут наодинці з самим собою, з природою, з Богом…
Уся Хресна дорога складається з чотирнадцяти стацій (зупинок), які розміщені по периметру церкви. Кожна зі стацій відображає ту подію, яка відбувалась з Ісусом Христом, коли Він йшов дорогою нашого спасіння і взяв на свої плечі хрест людських гріхів. Не можуть нікого залишити байдужими скульптури, які відображають мученицький шлях Ісуса Христа. У ці дні, у час Великого посту, коли найбільше згадуються події Хресної дороги, не забуваймо про ту жертву, на яку згодився Син Божий: віддав своє життя ради нашого спасіння. Завітайте на Хресну дорогу у Нижбірок, повірте: залишитеся з неповторними враженнями, наповните душу мальовничістю місцевої природи та духовністю тутешніх людей…
Під час Великоднього посту силами учнів школи та стараннями отця Володимира була проведена художньо-літературна Хресна дорога, автором якої є жителька села Самолусківці Українець (Кльован) Галина Миколаївна. Пропонуємо Вам долучитися до цього дійства.
Пісня «Сад Гетсиманський»
1. Сад Гетсиманський нічкою вкрився
І одягнувся в траурний плащ,
Слухав уважно, як Господь молився,
Чув він зітхання і жалісний плач.
2. Сад Гетсиманський вкрився імлою
І перед бурею вмить занімів.
Бачимо чашу із Кров’ю святою,
Юдину зраду, насильство катів.
3. Сад Гетсиманський впізнав свого Бога,
Що свої руки до неба підняв.
З трепетом серця вливалась тривога,
Морок і жах всю душу проймав.
ВСТУП
В Єрусалимі темна ніч царює.
Все місто в сірій тиші спить.
І лиш Оливний сад ще сну не чує,
До себе він загадками манить.
Бо саме в ніч на передодні Пасхи
Ісус зібрав апостолів своїх
Відкрив для них такі великі ласки,
Що вельми здивував присутніх тим усіх.
Він розповів про чорну зраду Юди,
Про хресну смерть свою Він теж згадав,
Про те, як відречуться Його люди
І про відречення Петрове розказав.
«Та чом засмучені такі? Не піддавайтесь смутку,
Бо бачите, цей хліб, що на столі.
Прийміть і їжте, - це є моє Тіло
Вино - це Кров, яка спасе усіх.
Я завтра вмру, але це все дочасне,
На третій день воскресну з мертвих Я.
Це воля Мого Батька, йду на муки,
Аби для вас здобути вічнеє життя.»
Тоді Ісус попрямував у сад,
Де дуже довго плакав і молився,
Страшні диявольські спокуси відганяв
І разом з цим до смерті готовився.
Тоді Він добровільно сам прийшов,
На місце, де Його схопити мали.
Він не злочинець, то чого тікати мав,
Покірно, мов ягня, чекав, аби Його спіймали.
Вони прийшли, попереду був Юда,
Він підійшов, поцілував Христа в лице.
За тридцять срібняків продав Ісуса,
Але не розумів, що цим уб'є себе.
Тоді схопили вояки Ісуса,
Зв'язали руки ланцюгами й волокли,
немов злочинця нічними вулицями,
Бо самосуд над Ним чинити вже могли.
Ти хресний шлях пройшов Ісусе милий
Тебе ганьбили й мучили кати
А ти мовчав хоч серце кров'ю плило
Коли народ увесь кричав розпни
З тебе знущались, копали, штовхали
З прокльонами на хресну смерть вели
А ти мовчав хоч сили все здавались
Покірно йшов до хресної гори
П-в
О розп'ята любове свята
О невинна й безгрішная жертво
Тебе убивали і катували
В лице плювали тобі
Серце стискалось тіло здригалось
Від болю й муки
Ти йшов Ісусе до гори Голгофи
Чекала смерть тебе на тій горі
А серце сильно билось від тривоги
І краплі крові падали до ніг
Спинився час і очі зупинились
На найріднішій матінці своїй
І в одну мить два погляди зустрілись
Відчули серцем той нестерпний біль
Претерпілий за нас страсті
Ісусе Христе
Сину Божий помилуй нас.
СТАЦІЯ І.
Ісуса засуджують на смерть
Люде божий, поклонися,
Святий люде, знеси пісню.
Прославляй Христа Ісуса
Спаса світу, Князя миру.
Після нічного самосуду
Ісуса як розбійника того
Привели до розлюченого люду
Мовляв: «Судіть тепер самі Царя свого!»
І той народ, який ще того тижня
Кричав услід Ісусові: «Осанна!»
Сьогодні збожеволів від невірства
«Розпни! На смерть його!» кричав, мов п'яний.
Тоді Пилат, аби юрбі вгодити
Розбійника Варавву відпустив.
Ісуса ж наказав жорстоко бити
І хресну смерть для Нього присудив.
Ісусе милий, Ти такий спокійний,
Ти мовчки тисячі бичів приймаєш,
Ти знаєш, що ідеш на хресну смерть,
Але не плачеш і не нарікаєш.
А скільки в нас терпінь є на землі,
Але чи ми їх так приймаємо спокійно?
Та ні! Нас розриває гнів,безсилля, розпач
І ми не хочемо нести хреста покірно.
Прости нам, Господи, за те, що й ми не раз
Оте страшне «Розпни» кричали,
Прости за те, що у своїх падіннях
Завжди на Тебе, Боже, нарікали.
Ісусе найдорожчий, Спасе наш благий!
Навчи нас всі хвороби і нещастя
Приймати у покорі і молитві,
Бо саме так одержим вічне щастя!
Пісня «Прийди до мене, милий Ісусе»
Прийди до мене милий Ісусе
А я на муки тебе не дам
Я тя пригорну до серця свого
І поцілую в святих п'ять ран
Прийди до мене милий Ісусе
А я тя терням більш не зраню
Зірву цвіточок з усіх квіточок
Під святі ноги ти простелю
Притерпілий за нас страсті
Ісусе Христе
Сину Божий помилуй нас.
СТАЦІЯ II.
Ісус бере на себе хрест
Люде божий, поклонися,
Святий люде, знеси пісню.
Прославляй Христа Ісуса
Спаса світу, Князя миру.
Коли Пилат оголосив свій вирок,
Ісуса в багряниню одягли,
Дали тростину в руку, як «цареві»
І бичували сильно, як могли.
Тоді Христу дали Його одежу
І насміхаючись над Ним,
Вдягли на голову вінок з тернини
І нарекли царем своїм.
Принесли для Ісуса хрест тяжкий
І нагло на плече поклали,
Христос уже був ледь живий,
Але кати того не помічали.
Ісусе милий, Ти такий покірний,
Ти мовчки терновий вінок приймаєш.
На свої плечі Ти береш тяженький хрест
І знаєш, що на нім повисти маєш.
Але ніхто не чув від Тебе нарікань,
Ніхто не чув ні стогону, ні крику.
Ти знав, Ісусе, що це місія Твоя,
Тебе Отець Небесний на Голготу кликав.
А ми такі невірні, слабкодухі,
Усе, що вміємо - на Тебе нарікати,
Не можемо у вірі і покорі
Своїх малесеньких хрестів приймати.
Ісусе тихий, просимо, навчи нас
Своє життя проводити з Тобою,
В усіх падіннях, злетах і терпіннях
Завжди, завжди творити Твою волю.
ПІСНЯ «Ісусе тихий!»
Ісусе тихий ти знову і знову
Готовий в жертву себе принести
А моє серце з важких оковів
Для тебе Боже нехай воскресне
Боже мій я любуюся тобою
Боже мій твого Духа чистотою
Боже мій ти не відходь від мене
Боже мій не можу я без тебе
Ісусе тихий ти знову і знову
Готовий в жертву себе принести
А моє серце з важких оковів
Для тебе Боже нехай воскресне
Боже мій свої руки простягаю
Боже мій і мене ти підіймаєш
Боже мій бо ти вершина щастя
Боже мій ти не даєш пропасти
Ісусе тихий ти знову і знову
Готовий в жертву себе принести
А моє серце з важких оковів
Для тебе Боже нехай воскресне
Боже мій чуєш голос мій гарячий
Боже мій покори нехай заплачу
Боже мій я бачу твої очі
Боже мій нічого вже не хочу
Ісусе тихий ти знову і знову
Готовий в жертву себе принести
А моє серце з важких оковів
Для тебе Боже нехай воскресне
Притерпілий за нас страсті
Ісусе Христе
Сину Божий помилуй нас.
СТАЦІЯ III
Ісус вперше падає під хрестом