СТРУКТУРА ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Управління навчально-виховними закладами здійснюють на основі положень Конституції України, Закону «Про освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад. Управлінська діяльність, як і навчальна, виховна, будь-яка інша діяльність, ґрунтується на дотриманні ряду принципів, якими керуються директор і його заступники при виконанні всіх управлінських функцій.
1. Система управління закладу освіти визначається законом та установчими документами.
2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють:
- засновник;
- керівник закладу освіти;
- колегіальний орган управління закладу освіти – педагогічна рада;
- колегіальний орган громадського самоврядування (рада школи);
- інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ
Принцип науковості. Наукове управління школою синтезує педагогічні, теоретичні, наукові досягнення, досягнення народної педагогіки, практичної діяльності шкіл, адміністративно-організаційні заходи, спрямовує на реалізацію принципів навчання й виховання учнів, підвищення професійної кваліфікації вчителів.
Принцип компетентності і відповідності вимагає від керівництва знати теоретичні положення педагогіки, психології, спеціальних методик, зміст шкільної освіти, закони, нормативні документи про освіту, інструкції, положення. Ця структура знань повинна базуватися на органічному поєднанню теоретичного й практичного аспектів.
Принцип конкретності та діловитості означає оперативність, чіткість, конкретність, результативність і точність у розв’язанні найактуальніших проблем.
Принцип оптимізації означає науково-обгрунтований, найкращій вибір мети, засобів, методів управління, здійснення контролю з метою досягнення максимальних результатів у навчально-виховній роботі при раціональній затраті часу вчителів і учнів; передбачає створення відповідних умов педагогічної та навчальної праці.
Принцип перспективності та цілеспрямованості означає визначення пріоритетних напрямків в навчально-виховному процесі, педагогічних механізмів реалізації мети навчання й виховання.
Принцип плановості забезпечується на основі перспективного та поточного планування з урахуванням конкретних умов і можливостей.
Принцип гуманізації передбачає будування стосунків між керівництвом школи й учителями та учнями на засадах гуманізму.
Принцип національної свідомості і патріотизму полягає в контролі адміністрації за використанням вчителями школи змісту освіти, позашкільної роботи для виховання в учнів почуття національної гідності та патріотизму.
Закономірності в управлінні школою - це стійкі взаємозв'язки, взаємозалежності між процесом управління і зовнішніми відносно нього суспільними системами й умовами; між компонентами процесу управління і компонентами педагогічного процесу; між компонентами процесу управління. До них належать: залежність ефективності внутрішкільного управління від урахування в діяльності школи особливостей зовнішнього середовища, яке на неї впливає; закономірність відповідності механізмів управління навчально-виховним закладом загальнодержавним механізмам; залежність ефективності внутрішкільного управління від створення умов, необхідних для реалізації мети школи; закономірність взаємодії керуючої та керованої підсистем (за вирішальної ролі першої); залежність ефективності внутрішкільного управління від оптимального співвідношення управлінських впливів, самоорганізації і саморегулювання; залежність якості управління від надійності й достатності інформаційного забезпечення; закономірність цілісності всіх функцій управління в кожному з управлінських циклів.
До основних принципів належать:
- принцип прогностичності внутрішкільного управління;
- єдності державних і внутрішкільних механізмів управління;
- демократизації і гуманізації управління;
- раціонального поєднання централізації і децентралізації;
- єдності єдиноначальства і колегіальності;
- гласності, відкритості управління;
- об'єктивності та інформаційної достатності;
- плановості, перспективності;
- компетентності;
- оптимізації
- системності в управлінні.
УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
· органи колегіального управління школою (конференція, рада школи, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках);
· адміністрація школи (директор, його заступники);
· органи громадського самоврядування (учнівське самоврядування, учителів (профком, методична рада), батьків (батьківський комітет).
Конференція є вищим колегіальним органом громадського самоврядування школи.
УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКОЛИ:
Управління сучасною школою є складною системою з багатьма внутрішніми взаємозв'язками. Його ефективність багато в чому залежить від правильного розподілу обов'язків в адміністрації школи, до якої належать директор та заступники.
ОРГАНИ ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ:
З метою демократизації управління, налагодження зворотного зв'язку, поточного коригування управлінських рішень у навчальному закладі діють органи громадського самоврядування учнів (учнівський комітет школи (класу), учителів (профспілковий комітет, методична рада), батьків (батьківський комітет школи (класу), повноваження яких визначає статут школи. Вони є дієвим засобом формування громадської думки, сприяють діалогізації взаємин з адміністрацією.