Чек-лист «Як обрати модельну навчальну програму»
Секрети проведення майстер-класу
Методична робота – це цілісна система взаємозв’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі роботи вчителів.
У нашій школі вона спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя; збагачення розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, досягнення оптимальних результатів освіти; виховання і розвиток особистості.
Основними складовими роботи школи є такі напрями і аспекти як: методична робота, система навчання, система виховання.
Мета науково - методичної роботи
Навчання і розвиток педагогічних кадрів; вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду; створення власних методичних розробок для урізноманітнення та покращення навчально – виховного процесу.
Завдання
· Опанування методологічними й теоретичними основами викладання в школі І-ІІІ ступеня, сучасними досягненнями психолого – педагогічної науки;
· вивчення та використання на практиці передового педагогічного досвіду вчителів;
· розвиток ініціативи і творчості, новаторських пошуків педагогів;
· активізація творчих здібностей вчителів;
· створення необхідних умов для підвищення ідейно-теоретичного рівня та кваліфікації педагогічних працівників;
· сприяння вивільненню часу вчителя для творчості: «Вільний час учителя – це корінь, який живить джерела педагогічної творчості» (В. Сухомлинський)
· сприяння творчому використанню в практиці навчально-виховної роботи найцінніших теоретично-практичних здобутків вчителів новаторів;
· вдосконалення системи стимулювання творчо працюючих учителів.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ:
Провідною формою організації науково – методичної роботи є методичні об’єднання вчителів, робота яких сприяє створенню умов для удосконалення педагогічної майстерності вчителя.
Методичні об’єднання перебувають ніби у фокусі, в якому збігаються «промені» всіх інших форм підвищення кваліфікації: самоосвіта, наставництво, семінари, конференції.
Реалізація функцій управління системою науково-методичної роботи школи.
Планування – визначення мети, складання плану роботи різних ланок.
Організації – організація виконання річного плану, організація виконання плану керівництва і контролю.
Діагностична – вивчення якості викладання предметів. Діагностування, узагальнення результатів досліджень.
Прогностична – планування, моделювання, проектування, управління упровадженням нових ресурсів, проведення теоретичних семінарів.
Моделююча – вивчення досвіду роботи інших колективів, педагогічні зустрічі, участь та проведення семінарів, участь у педагогічних експериментах.
Компенсаторна – забезпечення педагогів інформацією.
Відновлювальна – організація самоосвіти, участь в курсах перепідготовки, педагогічні лекторії.
Коригуюча – використання досліджень, психологічна робота, пошук нових форм та методів роботи.
Координуюча – циклограми роботи, раціональне обєднання всіх видів діяльності.
Пропагандистська– інформування та агітація за впровадження досвіду роботи, створення відеотеки педмайстерності, участь у виставках, семінарах, випуск друкованої продукції.
Контрольно – інформаційна – аналіз кількісних та якісних змін, що відбуваються в діючій системі, здійснення зворотного зв’язку.